Ми говоримо з дітьми про  Голокост не для того, щоб підкреслити чиюсь національну значимість, а для того, щоб ніхто і ніколи не забував газових камер, жахливих медичних експериментів над живими людьми, щоб не зрадити нашу пам’ять, яка стікає кров’ю, щоб зробити неможливою реабілітацію фашистів, нацистів та їхніх поплічників, тому що хочемо, щоб всі почули правду про мужніх борців з нацизмом, щоб із вірою та надією дивитися у майбутнє.