відбувся диний урок мужності на тему  «Відлуння афганських гір», учні переглянули документальний фільм «Останній солдат». Вшанували хвилиною мовчання тих, хто на рідну землю повернулись на «чорних тюльпанах».
         Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це на жаль властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами.
       Один з останніх, був конфлікт в Афганістані. Останню колону радянських військ з Афганістану було виведено 15-го лютого 1989-го року. Участь держави в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя більше чотирнадцяти тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров'я десятків тисяч військових. Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Це жорстока правда.Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, офіційно на законодавчому рівні в деяких суверенних державах, утворених після розпаду СРСР, були встановлені відповідні пам'ятні дні. В Україні - це «День вшанування учасніків бойових дій на теріторії інших держав», який встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11-го лютого 2004-го року і також щорічно відзначається 15-го лютого.
     Війна – це не лише біль тих, хто воював, але й  трагедія тисяч і тисяч людей. Обов’язок кожного – пам’ятати і шанувати  полеглих  і піклуватися про живих. Низький уклін вам, воїни-інтернаціоналісти!