Індустріальний район. Дніпровський ліцей №7 Дніпровської міської ради


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Технологія ранньої соціалізації особистості

         Сьогодні виникла соціальна потреба у формуванні такої особистості, яка могла б самостійно вирішувати як щоденні, так і масш­табні громадські завдання. Таку науку — «управ­ління суспільством» - наша молодь вивчає на практиці: бере участь у самоврядуванні.
 
Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку можна з однаковим успіхом вважати як засобом життя учнівського колективу, так і прикладом творчої самореалізації особистості. Самоврядування забезпечує участь учнів у різноплановій, різноманітній і глибоко змістовній роботі навчального закладу, залучає їх до управління справами колективу, допомагає їм зрозуміти свої права та обов'язки, формує у них почуття керівника спочатку у групі, а потім в училищі, місті, державі.

Навчальним закладам на надано можливість самостійного вибо­ру шляхів реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу.

Сучасний навчальний заклад, як і суспільство загалом, переживає складнийперіод реформуван­ня, коли здійснюється рішучий поворот до осо­бистості учня. Такий навчальний заклад повинен поважати почуття гідності кожного учня, його індивідуальну життєву миту, запити й інтереси, створювати сприятливі умови для його самовизна­чення, самореалізації та розвитку.
 
Виховання як процес доцільно розглядати з філософської та психологічнії позиції. Це ціле­спрямоване формування в особистості певного ставлення до людей і навколишнього середовища. Причому формування розглядається не як зовніш­ній тиск на особистість, а як збудження та стиму­лювання її внутрішньої потреби до відповідного мислення, дій, духовних потреб.

Виховання здійснюється на гуманістичній осно­ві. Головний принцип - олюднення відносин у загальновиховному процесі. Одним із багатьох особливостей гуманістичного виховання є допо­мога дітям у самовихованні та захисті їх від життєвих незгод, конфліктів, самотності, а також у створенні умов для вільного розвитку духовних і фізичних потреб.

Фундаментальним завданням виховання є соці­алізація, соціальна адаптація підростаючого поко­ління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Вихо­вання ефективне тоді, коли наставник і учень ра­зом створюють матеріальні та культурні цінності, набувають умінь і навичок у процесі формування стосунків.

 
«Технологія ранньої соціаліза­ції особистості (учнівське самоврядування)».

Реалізація даного проекту здійснюється через учнівське самоврядування.

Мета проекту. Вдосконалити систему роботи учнівського самоврядування.

Завдання:

-     розвиток ранньої соціальної активності й усві­домленої суспільної позиції молоді;
- виховання почуття самосвідомості, власної значимості, творчої ініціативи;
створення умов для розвитку перспективи професійного росту та соціальної адаптації;
- впровадження нових сучасних інноваційних форм спільної діяльності учнів.
 
Педагогічні працівники навчального закладу добре розуміють, що взаєм
одія педагогів і учнів успішно здійснюва­тиметься, якщо відмовитися від багатьох педаго­гічних стереотипів; розуміли, що самоврядування - це не гра учнів у «дорослих», коли все за учнів ви­рішують педагоги. За таких умов учні не набува­ють досвіду планувати та організовувати справи, нести відповідальність за свої дії.

Головне за­вдання учнівського самоврядування — це розвиток соціальної активності учнів, виховання у них по­чуття власної гідності, надання їм можливості ви­явити себе, формування управлінських навичок.
 
Основоположним у побудові структури учнівсько­го самоврядування стало використання основних ознак реального суспільного буття з метою створення середовища, яке вчить і виховує уміння існувати в умовах громадянського суспільства.

За формою, створена в модель самовря­дування, схожа на парламентську республіку.

Коли в школі розробляли структуру учнів­ського парламенту, то у першу чергу враховували специфіку навчального закладу, основні напрями діяльності за фахом, традиції, проблеми та інтер­еси учнів.
При шкільному парламенті створені і працю­ють постійно діючі комісії. 
Навчальна комісія.
Редколегія, преса.
Комісія з дисципліни і порядку.
Комісія цікавих справ.
Розпорядницька комісія.
Комісія із позашкільної роботи.
Трудовий десант. 

Кожна комісія має свою програму та план дій.

Велика увага в школі приділяється громад­ській діяльності, яка спрямована на формування активної громадської позиції учнівської молоді шляхом оволодіння системою національних і за­гальнолюдських цінностей.

Входження нашої країни в новий історичний період розвитку всіх сфер соціального життя, відродження національних традицій виводить на перший план проблему соціалізації молоді. Цьо­му, безперечно, сприяє розвиток волонтерського руху, який забезпечує становлення громадян но­вого типу: мобільних, творчих, заповзятливих, відповідальних.

Волонтерський рух для молодих людей -  це можливість самовдосконалення і реалізації себе в служінні людям. В школі створе­но волонтерський загін, який активно працює. Складено план роботи волонтерського за­гону. У план роботи увійшли: інформаційний роз­діл, який виконує функцію просвітницької роботи
та практичної діяльності з учнівською молоддю з метою надання гуманітарної допомоги та побуто­вих послуг різним групам населення.

Педагогічні працівники школи, проводячи моніторингові дослідження за різними напрям­ками діяльності учнівського самоврядування, бачать тільки позитивні результати.
Учнівське самоврядування:
  • сприяє соціалізації особистості;
  • забезпечує виховання якостей, необхідних для подолання складностей соціального життя;
  • розвиває організаторські здібності учнівської молоді;
  • формує почуття відповідальності;
  • виховує самостійність, ініціативність людини;
  • сприяє самоактивізації, здійсненню саморегу­лювання, самоконтролю.
Досвід діяльності учнівського самоврядування у школі показав, що така форма організації учнівського колективу є одним із най­більш дієвих способів вирішення актуальної в усі часи проблеми людства - проблеми спільного жит­тя; водночас учнівське самоврядування є і школою, що навчає демократії, мистецтва жити разом.

Завдяки злагодженій роботі різних ступенів учнівського парламенту у нас вирішені наступні проблеми:
  • ведеться контроль за виконанням правил вну­трішнього розпорядку;
  • контролюється відвідування та успішність учнів школи;
  • надається активна допомога в організації до­звілля;
  • вирішуються питання матеріальних і побуто­вих винагород.
Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що (учнівське самоврядування організація, яка складається з учнів, створюється учнями та існує для учнів. А учні, які є членами учнівського само­врядування, стають більш відповідальними, мо­більними, заповзятливими; формується їх особис­тість. Учні вчаться демократії, співробітництва, мистецтва жити і працювати в колективі. Робота в учнівському парламенті допомагає багатьом учням адаптуватися у цьому світі.
Учнівське самоврядування дозволяє вихован­цям розкрити такі соціальні якості людини, як толерантність, критичність і конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самоаналізу та самовиховання. Воно спонукає до осмислен­ня власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні учнівської молоді, їх підготовки до розбудови громадянського суспільства нашої України.
Правиль­но організоване за змістом і формою учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує со­ціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, вияву самостійності учнівської молоді, самоствердженню у суспільно-значущій діяльності, захищає від не­гативних впливів соціального середовища, вихо­вує активних громадян держави.

 



Моя майбутня професія